Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості.
В.О.СуХОМЛИНСЬКИЙ
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИХОВНОЇ ТА ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ В ЛІЦЕЇ
ВИХОВНА СИСТЕМА ЛІЦЕЮ – це цілісна структура, яка сприяє успішній діяльності виховання. У школі відбувається моральне становлення учнів, формування в них творчого мислення, відповідальності.
Для реалізації цих завдань у ліцеї розроблений план виховної роботи навчального закладу та окремі плани, які були затверджені на засіданнях методичних об’єднань класних керівників. Ці плани охоплюють всі напрямки виховання:
- Ціннісне ставлення до себе.
- Ціннісне ставлення до сім'ї, родини і людей.
- Ціннісне ставлення до природи.
- Ціннісне ставлення до праці.
- Ціннісне ставлення до культкри і мистецтва.
- Ціннісне ставлення до суспільства і держави.
МЕТА ВИХОВНОЇ РОБОТИ:
Створення ефективної системи виховної діяльності класного керівника та гуманістичної виховної системи класного колективу.
ВИХОВНА ПРОБЛЕМА:
Виховання успішно соціалізованої особистості в умовах реформування та гуманізації освіти.
ЗАВДАННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ:
- Дотримання принципів виховання, визначених концептуальними засадами національної програми.
- Організація виховного процесу в класному колективі та з батьками на засадах проективної педагогіки та за принципом концентризму.
- Створення програми виховання для кожного класу з урахуванням власних педагогічних можливостей класних керівників, батьків, а також – результатів вивчення рівнів фізичного, соціального, психічного та духовного розвитку учнів.
- Наповнення змістом, відповідно до вікових особливостей учнів.
- Задоволення базових потреб особистості вихованця (фізіологічних потреб, потреби в безпеці, любові та прихильності, визнанні та оцінці, в самоактуалізацї) в умовах ліцею.
- Реалізація у процесі роботи особистісно-орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходу до організації виховного процесу в шкільному та класному колективах.
- Оптимальне поєднання форм організації виховної роботи: індивідуальної, групової, масової.
- Створення незалежних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід.
- Співпраця з органами учнівського самоврядування, дитячими громадськими організаціями.
- Інтеграція зусиль батьківської громади, представників державної влади, громадських та благодійних організацій, правоохоронних органів та установ системи охорони здоров’я.
СТРУКТУРА ВИХОВНОЇ РОБОТИ:
навчального закладу включає в себе і взаємодію школи з найближчим до неї середовищем на рівні сімей учнів: з батьками й особами, що їх замінюють, акцентуючи увагу на питаннях соціалізації дітей і молоді в тому чи іншому аспекті.
Пріорітетним у вихованні в Шевелівському ліцеї Балаклійської міської ради Харківської області є національно-патріотичне виховання. Актуальність патріотичного та духовного виховання юного покоління зумовлюється процесом формування в Україні громадянського суспільства, становлення єдиної нації.
Патріотизм сьогодні є нагальною потребою і для людей, і для держави, оскільки високий рівень патріотизму громадян забезпечить повноцінний гармонійний розвиток як особистості в державі, так і суспільства в цілому.
Патріотичне та духовне виховання підростаючого покоління забезпечить цілісність народу України, його національне відродження.
Формування патріотизму в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому. У зв’язку з цим, національно-патріотичне виховання є важливим сектором навчально-виховного процесу. Зусилля педагогів нашої школи спрямовані на підвищення рівня патріотизму молодого покоління шляхом оптимальної організації відповідної виховної роботи. Особливу увагу зосереджено на змісті заходів з національно-патріотичного виховання. Основними складниками патріотизму є: любов до Батьківщини, народу, держави (любов до України); діяльнісна відданість Україні; суспільно значуща цілеспрямованість; моральна стійкість; готовність до самопожертви; почуття власної гідності. Завдання педагогів полягає у тому, щоб слова «Україна», «патріотизм» набували для дитини особливого смислу, тобто сприймалися не лише розумом, а й «серцем». Форми, методи та прийоми роботи з національно-патріотичного виховання повинні обиратися, враховуючи вікові особливості учнів, їх уподобання й інтереси, можливості спілкування в мережі Інтернет.